Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український філософ, поет, педагог, мислитель і представник українського бароко. Його творчість стала вершиною української літератури XVIII століття і здобула визнання як у його часи, так і в сучасності. Народився Сковорода в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї козака. З раннього віку він виявляв великий інтерес до навчання.

Отримавши початкову освіту, вступив до Києво-Могилянської академії, де вивчав філософію, богослов’я, музику та мови. Академія стала для нього джерелом натхнення та формування його філософських поглядів.

Після завершення навчання Сковорода мандрував різними регіонами України та Європи. Він працював учителем, читав лекції та спілкувався з людьми різних станів. Саме цей досвід допоміг йому глибше зрозуміти людську природу та викристалізувати свої ідеї. Його філософія базувалася на ідеях гармонії, моральності та самопізнання.

Сковорода є автором багатьох філософських і літературних творів, серед яких найвідоміші – Байки Харківські, Сад божественних пісень та трактати.

Він прагнув зробити свою творчість доступною для кожного, поєднуючи простоту викладу з глибиною думки.Помер Григорій Сковорода у 1794 році в селі Іванівка на Харківщині, залишивши після себе величезну культурну спадщину. Його творчість і філософія продовжують надихати і сьогодні.