Григорій Федорович Квітка, відомий також під псевдонімом Основ’яненко, народився 29 листопада 1778 року в селі Основа, недалеко від Харкова. Він був одним з перших письменників, хто відіграв ключову роль у розвитку української літератури і культури в період, коли Україна переживала значні соціальні та культурні зміни.Квітка-Основ’яненко виріс у сім’ї священика і змалку проявляв інтерес до літератури та мистецтва.

Його ранні твори були написані переважно російською мовою, проте згодом він перейшов на українську, відчувши глибокий зв’язок із рідною культурою.Квітка-Основ’яненко вважається піонером української прози. Його твори вирізняються глибоким знанням українського фольклору та традицій, що він вміло використовував для створення яскравих і запам’ятовуваних образів та сюжетів.

Важливим аспектом його творчості було зображення життя простих українців. Він майстерно висвітлював реалії селянського життя, соціальні проблеми та психологію людей, чим здобув велику популярність серед читачів.

Окрім літературної діяльності, Квітка-Основ’яненко був активним громадським діячем. Він брав участь у культурному та освітньому розвитку України, зокрема, відіграв важливу роль у створенні Харківського університету.

Однією з найвідоміших його праць є “Конотопська відьма”, оповідання, яке з гумором та сатирою висвітлює українські забобони та повір’я. Цей твір став класикою української літератури, відомою своїм остроумним підходом та глибоким зануренням у народні традиції.Квітка-Основ’яненко також залишив по собі значний вклад у театральне мистецтво. Він написав кілька п’єс, які піднімали актуальні соціальні питання та допомогли розвитку українського національного театру.

Григорій Квітка-Основ’яненко помер 8 серпня 1843 року, залишивши по собі багату культурну спадщину. Його твори і досі відіграють важливу роль у культурному житті України, а його ім’я по праву займає видатне місце серед класиків української літератури.